Print Friendly, PDF & Email

Держави-члени ЄС повинні підтримати запропоновані обмеження на експорт обладнання для стеження для режимів, що зловживають, заявили Access Now, Amnesty International і Репортери без кордонів після витоку документів, які показали, що кілька країн ЄС, зокрема Швеція та Фінляндія, наполягають на послабленні захисту прав людини щодо європейського експортного контролю технологій спостереження. Витік документів опублікували раніше сьогодні кореспонденти цифрових прав на netzpolitik.org та «Репортерами без кордонів».

“Поточна система ЄС не притягує європейські уряди та компанії до відповідальності. Жахливо бачити, що захист приватного життя людей і свобода вираження поглядів у всьому світі не входять до списку пріоритетів Ради ЄС”, — сказала Люсі Крагулкова, політичний аналітик Access Now.

Ці витоки даних показують, що в той час як ЄС публічно говорить про права людини, за лаштунками країни-члени таємно готові торгувати своїми зобов’язаннями щодо захисту правозахисників заради бізнес-інтересів. Вони дадуть компаніям свободу продавати зловмисним урядам технології, які можуть підключатися до комунікацій і місцезнаходження тих, хто виступає проти них”, — сказала Неле Майєр, старший виконавчий директор Офісу європейських інституцій Amnesty International.

Комерційно доступні технології стеження використовуються урядами в усьому світі для стеження за активістами, журналістами та дисидентами.

“Бажання деяких країн продовжувати звичайний бізнес, надаючи деспотичним режимам інструменти для порушення прав людини, шокує. Смерть Джамаля Хашоггі підкреслила рівень тиску та стеження, який зазнали журналісти. ЄС повинен припинити продаж інструментів, які використовуються для шпигунства, переслідування та арешту журналістів. Ці технології загрожують безпеці журналістів та їхнім джерелам і тим самим примушують їх до самоцензури”, — сказала Елоді Віалле, керівник відділу журналістики та технологій “Репортерів без кордонів” (RSF).

Передумови

Після того, як технологія стеження була використана для придушення протестів арабської весни, міжнародні організації громадянського суспільства та парламентарі ЄС закликали до суттєвого перегляду експортного контролю, аби запобігти тому, щоб компанії ЄС надавали репресивним урядам технології для зловживання правами. У 2016 році Європейська комісія запропонувала реформи поточної системи експортного контролю — Регламенту подвійного використання — з метою “запобігти порушенням прав людини, пов’язаних із певними технологіями кіберспостереження”.

Документи, що стали доступними сьогодні, показують, як кілька держав-членів постійно послаблюють захист прав людини, запропонований Комісією та парламентом.

Amnesty International, Privacy International, Access Now і “Репортери без кордонів” були серед НУО, які виступали за посилення кількох із цих засобів захисту, зокрема: посилення захисту прав людини, розширення можливостей охоплення нових технологій стеження, підвищення прозорості та захист для досліджень у сфері безпеки. 

Багато з цих реформ були в тій чи іншій формі відображені в пропозиції, ухваленій Європейським парламентом на початку 2018 року.

Щоб редакція набула чинності, три інституції ЄС повинні досягти згоди щодо остаточного тексту шляхом міжінституційних переговорів, які називаються тріалогами, після того як країни-члени в рамках Ради досягнуть спільної позиції.

Як свідчать витоки внутрішніх документів німецького уряду та Ради ЄС, група країн-членів скасувала так зване “всеохоплююче положення” – важливий запобіжний захід, який вимагав від компаній інформувати Комісію у випадках, коли вони виявляють ризики для прав людини, пов’язані з їхнім експортом засобів спостереження.

Зараз зростаюча група держав-членів на чолі зі Швецією та Фінляндією займається ще одним центральним елементом реформи — списком технологій стеження, для яких процес ліцензування буде обов’язковим.

Законодавці працюють у стислі терміни — якщо переглянуту постанову не буде прийнято до початку 2019 року, вона ризикує бути відкладеною щонайменше ще на рік через майбутні вибори до ЄС. Наступні переговори в Раді відбудуться в листопаді 2018 року.